Фотограф Марчел Тіно Йоханссон: Ріо - між раєм та пеклом. Частина 1

Фотограф провів два місяці у Ріо-де-Жанейро, місті, яке можна ненавидіти та любити одночасно.
 
          Багато людей у думках пов'язують Бразилію з футболом та карнавалом, уявляють собі білі пляжі або згадують фільм "Місто Бога", в якому дуже яскраво показане життя мешканців "міських джунглів" - так званих фавел. Найпопулярнішим містом в країні серед туристів, безумовно, є Ріо-де-Жанейро, місто, повне кричущих контрастів - де "багаті є дуже багатими" й "бідні - дуже бідними", але одна річ, яка єднає усіх їх - це особливе вміння насолоджуватися життям. Maрчел відправився в Бразилію в квітні після відвідування Перу. Його запланована двотижнева подорож до Ріо перетворилася на двомісячну пригоду.
 
"Я, дійсно, до моєї подорожі не знав дуже багато про Бразилію, крім того, що я чув в засобах масової інформації. І це були далеко не позитивні речі, які я чув. Але вони, як і моє ставлення до країни, змінилися досить швидко, і з ними зникла нервозність. Я отримав зовсім інший погляд на Бразилію та бразильський народ.
 
Бразилія - це набагато більше, ніж вбивства, насильство й наркотики - це фантастична країна з прекрасними та гостинними людьми, які парять між раєм та пеклом...
 
Вид на один з заможних районів Ріо-де-Жанейро Леблон та фавели Відігал - по інший бік гір.
 
Я жив в одному з найприємніших районів Ріо-де-Жанейро під назвою Ботафого. Район розташований між пляжами Фламенго та Копакабана. Вдень це переповнені кафе, багато активних й спортивних людей та студентів, а ввечері вони усі перетікають у спорт-бари та паби. Цілком нормально - молодь, яка просто хоче отримати задоволення й втекти від повсякденних труднощів.
 
Вид на бухту Ботафого та однойменний район міста Ріо.
 
Проте, в нічний час сюди приходять й інші тіні. Це безпритульні, які найчастіше є наркоманами та під дією креку або кокаїну. Вони сплять біля дверних прорізів магазинів, під деревами або просто посередині тротуару, так що ви повинні переступити через них. Спочатку це дивує, але потім це стає чимось звичайним. Бразильці з постійною роботою, дахом над головою, якимось чином не звертають ніякої уваги на безпритульних людей. Я запитав якось, як вони можуть ось так просто залишати їх лежати посеред вулиці, не даючи їм ні копійки або навіть їжі.
 
Безпритульні Ріо-де-Жанейро.
 
Відповідь була, що безпритульні приходять вниз, щоб просити, і вони не хочуть працювати. Якщо б вони дійсно хотіли мати роботу, вони могли б її легко знайти".
 
Відомі туристичні місця та арт-район Санта Тереза
 
Перші кілька днів у Ріо я побачив усі звичайні туристичні місця - статуя Ісуса Христа та скеля висотою 396 метрів, відома як Цукрова Голова, на яку можна піднятися на ліфті. Я був на Сходах Селарона (200 різнокольорових керамічних сходинок, - ред.), шукаючи, де Майкл Джексон та Snoop Dog зняли свої відомі музичні кліпи.
 
Сходи Селарона (Escadaria Selarón), створені місцевим митцем чилійського походження Хорхе Селароном.
 
Сходи Селарона проходять крізь квартали Санта-Тереза та Лапи.
 
Моїм улюбленим місцем стовідсотково стала Санта Тереза – унікальний район, наповнений художніми магазинами, старими будівлями, музеями та кафе. Виходячи на пенсію, багато митців осідають в цьому районі.
 
Графіті в районі Санта-Тереза.
 
Стара трамвайна колія, по якій курсує старовинний жовтий трамвай.
 
Район розташований високо на пагорбі, тож з нього можна побачити велику частину Ріо та багато з оточуючих фавел.
 
Вид на фавели, що можна побачити з Санта-Терези.
 
Місце на жаль не таке й небезпечне - в нічний час в районі є велика ймовірність, що може бути вчинено злочини. Проте, один інцидент стався вдень – раптом я побачив, як поліціянти вихопили зброю і заарештували кілька людей на вулиці. Все ж таки вдень Санта-Тереза виглядає абсолютно фантастично, ви можете зустріти багато різних цікавих людей.
 
Поліція працює в районі Санти-Терези.
 
Поліціянт у Санта-Терезі.
 
Район Санта Тереза у Ріо-де-Жанейро.
 
Фавели - "Ворота до раю"
 
Через кілька днів після багатьох надокучливих туристичних приманок, я перемістився в похмуру частину Ріо - горезвісні фавели.
 
Знамениті нетрі Ріо - Фавели.
 
Мене попереджали деякі люди, що це інший світ, де трапляється викрадення людей, напади або навіть я міг бути вбитий, але я ризикнув і не пошкодував ні секунди.
 
Маленькі червоні цегляні будинки, упаковані шарами, один на одному, вздовж гірських схилів, які оточують Ріо-де-Жанейро. Це зовсім неймовірна архітектура, яку ви не може собі уявити не побачивши власнооч.
 
Невеликі вузькі системи доріжок, які, як лабіринт ведуть тебе вниз, вгору, праворуч, ліворуч, між будівлями, я б сказав, ви б зовсім не схотіли там загубитися.
 
Брудні вулиці фавел Ріо.
 
Невеликі вузькі системи доріжок у фавелах Ріо.
 
Фавели мають свою власну невелику громаду. Школи, лікарні, дитячі майданчики й багато невеликих магазинів, де можна купити повсякденні речі. Більшість мешканців нетрищ працює у нижній частині міста, в центрі, де вони стоять в магазинах, кіосках чи заправних станціях. Чоловіки працюють ремісниками, механіками та зайняті іншим фізичним трудом, який не вимагає професійної підготовки.
 
Молода жінка з фавел Ріо.
 
Проте, я зустрів багато неймовірно доброзичливих та приємних людей, хоча вони й не говорять англійською, це був досвід сам по собі надзвичайний - просто бути там. Але я б не рекомендував робити це, тому що це може бути вкрай небезпечно.
 
Справжній лабіринт у фавелах.
 
Патрулювання з поліцією
 
Я мав чудову нагоду спостерігати за роботою поліції в денний час в Ріо. Я розпочав екскурсію у головному штабі в центрі міста, де я був представлений різним людям, які мені показали все довкола.
 
Головний штаб поліції в Ріо-де-Жанейро.
 
Головний штаб поліції в Ріо-де-Жанейро.
 
Військова поліція має кілька різних відділів, як то Спецназ (спеціальний підрозділ, який виконує завдання в небезпечних ситуаціях, ред.), Туристична поліція і звичайна поліція, яка патрулює навколо фавел і решти міста. Мій день пробіг у патрулюванні Ріо. Ми їздили на контрольно-пропускні пункти, які розташовані по всьому місту.
 
Разом з поліцією на патрулюванні міста.
 
Поліціянт у Ріо-де-Жанейро.
 
Усі озброєні, це дуже характерно для всіх поліціянтів - як туристичної поліції, також звичайних поліціянтів. Часто в місті можна побачити поліціянтів, які мають не тільки пістолети, але й автомати - вони серйозно озброєні та завжди дуже пильні.
 
У поліції є своя церква, де вони можуть помолитися за багатьох друзів і колег, яких вони втратили в боях зі злочинністю.
 
Церква поліції Ріо - Капела-де-Н.С.-Дас-Дорес.
 
Я чув, що багато поліціянтів не отримували зарплатню протягом декількох місяців через підготовку до проведення Олімпійських ігор в Ріо. Звичайні поліціянти отримують в перерахунку на данську грошову одиницю - 5000 - 6000 крон на місяць. Таким чином, вони покладають своє життя насправді на неоплачуваний труд. І це, ймовірно, одна з причин того, що у лонах поліції існує корупція.
 
Взагалі між бідними та багатими в Бразилії існує дуже велика різниця. Мінімальна зарплатня в країні близько 1600 данських крон. І більшість людей, тих, хто живе приклад, у фавелах, часто живуть менше, ніж на мінімальний розмір оплати праці. Можна порівняти, наприклад, шкільний вчитель отримує в середньому 4000 крон, а адвокат може заробляти від 4000 до 100 000 крон на місяць.
 
          Фотограф Марчел Тіно Йоханссон
 
Section: